[:ru]Мораторий на куплю-продажу и другие способы отчуждения распространяется только на участки, полученные в результате распаевания земель.
Держгеокадастр считает, что земельные участки, используемые для ведения товарного сельскохозяйственного производства, а также для ведения личного крестьянского хозяйства подлежат принудительному отчуждению частным исполнителем. Это становится понятным из ответа ведомства на письмо частного исполнителя Дмитрия Гненного, в котором тот спрашивал: какие сегодня земли сельскохозяйственного назначения можно продавать учитывая действующие моратории на отчуждение таких земель.
Действительно, в соответствии с пунктом 15 раздела Х Переходных положений Земельного кодекса Украины до вступления в силу закона об обороте земель сельскохозяйственного назначения (1 июля 2021) не допускается купля-продажа и иные способы отчуждения земельных участков, находящихся в собственности граждан и юридических лиц для ведения товарного сельскохозяйственного производства, а также земельных участков, выделенных в натуре (на местности) владельцам земельных долей (паев) для ведения личного крестьянского хозяйства.
Однако законодатель указывает и на исключение из данного ограничения – «кроме передачи их по наследству, обмена земельного участка на другой в соответствии с законом, и изъятия (выкупа) земельных участков для общественных нужд».
«Таким образом, ограничение, установленное пунктом 15 раздела Х Кодекса, по своему содержанию не распространяется на земельные участки для ведения личного крестьянского хозяйства, приобретенные в собственность иным способом, чем указано в этом пункте. В частности, ограничения не распространяются на приватизированные земельные участки в пределах норм бесплатной передачи, определенных Кодексом », – говорится в письме Держгеокадастра, подписанного первым заместителем председателя Анатолием Мирошниченко.
Далее Держгеокадастр дает четко понять, что сам мораторий по своей сути противоречит Конституции Украины, поскольку ограничивает граждан в праве распоряжаться своим имуществом. Кроме того, Европейский суд по правам человека в решении от 22.05.2018 по делу «Зеленчук и Цицюра против Украины» также отмечает, что государство не установило справедливый баланс между общим интересом общества и имущественными правами граждан, и тем самым на владельцев земельных участков, отчуждения которых запрещено, положенно чрезмерное бремя. ЕСПЧ признал имеющимся нарушение статьи 1 Протокола Первого Конвенции (п. 149 решения), что гарантирует «право беспрепятственного пользования имуществом».
По мнению Держгеокадастру, положения Конвенции (с учетом их толкований ЕСПЧ) имеют преимущество перед положениями пункта 15 раздела Х Переходных положений Земельного кодекса.
«В отношениях исполнительного производства исполнитель, обращая взыскание на имущество должника путем его продажи, в соответствии с законом действует от имени владельца имущества. Итак, обращение взыскания возможно на имущество, которое может быть отчуждено самим владельцем », – убеждены в компетентном государственном органе.
Таким образом, подводя итог, земельные участки сельскохозяйственного назначения, полученные в собственность не как паи, а купленные, унаследованные, приобретенные по договорам и другим путем – вполне подлежат принудительному отчуждению за долги с последующей продажей на электронных торгах. По крайней мере так трактует положения Земельного кодекса Держгеокадастр.
Источник: SUD.UA[:ua]Мораторій на купівлю-продаж та інші способи відчуження поширюється тільки на ділянки, отримані внаслідок розпаювання земель.
Держгеокадастр вважає, що земельні ділянки, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також для ведення особистого селянського господарства підлягають примусовому відчуженню приватним виконавцем. Це стає зрозумілим із відповіді відомства на лист приватного виконавця Дмитра Гненного, у якому той запитував: які сьогодні землі сільськогосподарського призначення можна продавати з огляду на діючі мораторії щодо відчуження таких земель.
Дійсно, відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення (1 липня 2021 року) не допускається купівля-продаж та інші способи відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.
Проте законодавець вказує і на виключення із даного обмеження – «крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу, відповідно до закону, та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб».
«Таким чином, обмеження, встановлене пунктом 15 розділу Х Кодексу, за своїм змістом не поширюється на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які набуті у власність в інший спосіб, ніж вказано у цьому пункті. Зокрема, обмеження не поширюються на приватизовані земельні ділянки у межах норм безоплатної передачі, визначених Кодексом», – стверджується у листі Держгеокадастру, підписаного першим заступником голови Анатолієм Мірошниченком.
Далі Держгеокадастр дає чітко зрозуміти що сам мораторій по своїй суті суперечить Конституції України, оскільки обмежує громадян у праві розпоряджатися своїм майном. Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 22.05.2018 у справі «Зеленчук та Цицюра проти України» також констатує, що держава не встановила справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та майновими правами громадян, і тим самим на власників земельних ділянок, відчуження яких заборонене, покладений надмірний тягар. ЄСПЛ визнав наявним порушення статті 1 Протоколу Першого Конвенції (п. 149 рішення), який гарантує «право мирного володіння майном».
На думку Держгеокадастру, положення Конвенції (з врахуванням їх тлумаченя ЄСПЛ) мають перевагу над положеннями пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу.
«У відносинах виконавчого провадження виконавець, звертаючи стягнення на майно боржника шляхом його продажу, відповідно до закону діє від імені власника майна. Отже, звернення стягнення можливе на майно, яке може бути відчужене самим власником», – переконані у компетентному державному органі.
Таким чином, підводячи підсумок, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані у власніть не внаслідок розпаювання, а куплені, успадковані, набуті за договорами та іншим шляхом – цілком підлягають примусовому відчуженню за борги із наступним продажем на електронних торгах. Принаймні так трактує положення Земельного кодексу Держгеокадастр.
Джерело: SUD.UA[:]