[:ru]Земельный налог (2020 года) в 2021 году должны платить владельцы земельных участков (паев) и постоянные землепользователи – физические и юридические лица (ст. 14.1.72 Налогового кодекса Украины, ст. 269.1 НКУ).
Объектами обложения земельным налогом являются:
– земельные участки, находящиеся в собственности или пользовании;
– земельные доли (паи), находящиеся в собственности.
Размер (ставка) земельного налога
Органы местного самоуправления самостоятельно устанавливают ставки платы за землю и льготы по земельному налогу, которые уплачивается на соответствующей территории.
Соответствующие решения должны быть обнародованы и, как правило, быть доступными онлайн – на сайтах соответствующих органов или на сайте Государственной фискальной службы Украины.
1. Ставка налога за земельные участки, нормативная денежная оценка которых проведена (независимо от местонахождения), устанавливается в размере не более 3 процентов от их нормативной денежной оценки, для земель общего пользования – не более 1 процента от их нормативной денежной оценки, а для сельскохозяйственных угодий – не менее 0,3 процента и не более 1 процента от их нормативной денежной оценки, а для лесных земель – не более 0,1 процента от их нормативной денежной оценки.
2. Ставка налога устанавливается в размере нe более 12 процентов иx нормативной денежной оценки зa земельные участки, которые находятся в постоянном пользовании субъекта хозяйствования (кроме государственной и коммунальной форм собственности).
3. Ставки земельного налога за земельные участки, нормативная денежная оценка которых не проведена, устанавливаются:
– за земельные участки, расположенные за пределами населенных пунктов или в пределах населенных пунктов, – в размере не более 5% от нормативной денежной оценки единицы площади пашни по Автономной Республике Крым или по области;
– для сельскохозяйственных угодий – не менее 0,3% и не более 5% от нормативной денежной оценки единицы площади пашни;
– для лесных земель – не более 0,1% от нормативной денежной оценки площади пашни.
Льготы по уплате земельного налога
Так, согласно ст. 281 НКУ от уплаты земельного налога в 2019 году освобождаются:
– инвалиды первой и второй группы;
– физические лица, воспитывающие трех и более детей в возрасте до 18 лет;
– пенсионеры (по возрасту);
– ветераны войны и лица, на которых распространяется действие Закона Украины «О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты»;
– физические лица, признанные законом лицами, которые пострадали вследствие Чернобыльской катастрофы.
Освобождение от уплаты налога за земельные участки, предусмотренное для соответствующей категории физических лиц, распространяется на земельные участки по каждому виду использования в пределах норм:
– для ведения личного крестьянского хозяйства – в размере не более 2 гектара;
– для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных зданий и сооружений (приусадебный участок): в селах – не более 0,25 гектара, в поселках – не более 0,15 гектара, в городах – не более 0,10 гектара;
– для индивидуального дачного строительства – не более 0,10 гектара;
– для строительства индивидуальных гаражей – не более 0,01 гектара;
– для ведения садоводства – не более 0,12 гектара.
От уплаты налога освобождаются на период действия единого налога четвертой группы собственники земельных участков, земельных долей (паев) и землепользователи при условии передачи земельных участков и земельных долей (паев) в аренду плательщику единого налога четвертой группы.
Если физическое лицо, определенное в пункте 281.1 статьи 281 НКУ, имеет в собственности несколько земельных участков одного вида использования, то такое лицо до 1 мая текущего года подает письменное заявлениев произвольной форме в контролирующий орган по месту нахождения земельного участка о самостоятельном избрании/смене земельного участка для применения льготы. Льгота начинает применяться к выбранному земельному участку с базового налогового (отчетного) периода, в котором подано такое заявление.
Органы местного самоуправления могут устанавливать и другие льготы.
Срок уплаты налога
Владельцы земли и землепользователи платят земельный налог со дня возникновения права собственности на земельный участок, а в случае прекращения права собственности или пользования земельный налог уплачивается за фактический период нахождения земли в собственности в текущем году.
Земельный налог физическими лицами уплачивается в течение 60 дней со дня вручения налогового уведомления-решения. Физическими лицами в сельской и поселковой местности земельный налог может уплачиваться через кассы сельских (поселковых) советов или советов объединенных территориальных общин, созданных в соответствии с законом и перспективным планом формирования территорий общин, по квитанции о приеме налоговых платежей.
Базовым налоговым (отчетным) периодом для уплаты земельного налога является календарный год, который начинается 1 января и заканчивается 31 декабря того же года (для вновь созданных предприятий и организаций, а также в связи с приобретением права собственности и/или пользования на новые земельные участки может быть меньше 12 месяцев).
Ответственность и освобождение от нее
В случае если налогоплательщик не уплачивает согласованную сумму денежного обязательства в течение сроков, определенных НКУ, такой налогоплательщик привлекается к ответственности в виде штрафа в следующих размерах:
– при задержке до 30 календарных дней включительно, следующих за последним днем срока уплаты суммы денежного обязательства, – в размере 10 процентов погашенной суммы налогового долга;
– при задержке более 30 календарных дней, следующих за последним днем срока уплаты суммы денежного обязательства, – в размере 20 процентов погашенной суммы налогового долга.
Физические лица освобождаются от ответственности, предусмотренной Налоговым кодексом за несвоевременную уплату налогового обязательства, в случае если контролирующий орган не направил (не вручил) налоговое (налоговые) уведомления-решения в установленные сроки (ст. 287 НКУ).
Источник: DREAMDIM[:ua]Земельний податок (за 2020 рік) у 2021 році мають сплачувати власники земельних ділянок (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні та юридичні особи (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України, ст. 269.1 ПКУ).
Об’єктами оподаткування земельним податком є:
– земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
– земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Розмір (ставка) земельного податку
Органи місцевого самоврядування самостійно встанoвлюють ставки плати за землю тa пільги щодо земельного податку, щo сплачується на відповідній території.
Відповідні рішення мають бути оприлюднені та, як правило, бути доступними онлайн — на сайтах відповідних органів або на сайті Державної фіскальної служби України.
1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування — не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель — не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
2. Ставка податку встановлюєтьcя у розмірі нe більше 12 відсотків їx нормативної грошової оцінки зa земельні ділянки, якi перебувають у постійному користуванні cуб’єктів господарювання (крiм державної тa комунальної форм власності).
3. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:
– за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
– для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі;
– для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.
Пільги по сплаті земельного податку
Так, згідно ст. 281 ПКУ, від сплати земельного податку у 2019 році звільняються:
– інваліди першої і другої групи;
– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
– пенсіонери (за віком);
– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
– для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;
– для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати й інші пільги.
Строк сплати податку
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності на земельну ділянку, а у разі припинення права власності або користування земельний податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності у поточному році.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.
Базовим податковим (звітним) періодом для сплати земельного податку є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідальність та звільнення від неї
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки (ст. 287 ПКУ).
Джерело: DREAMDIM
[:]